- взнаки
- —————————————————————————————взнаки́прислівникнезмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
узнаки — (взнаки/), присл. 1) Відчутно (перев. з негативним відтінком). •• Дава/тися взнаки/ позначатися, впливати. 2) у знач. присудк. сл. Бути знайомим … Український тлумачний словник
взнавання — взнава/ти, взнава/тися, взнаки/, взна/ти, взнаючи/, взолоти/ти, взолоти/тися, взоло/чений, взоло/ченість див. узнавання, узнавати, узнаватися і т. д … Український тлумачний словник
відгикнутися — не/ться, док., кому, перен., розм. Відбитися на комусь, датися взнаки … Український тлумачний словник
даватися — даю/ся, дає/шся; мин. ч. дава/вся, дава/лася, лося; наказ. сп. дава/йся; недок., да/тися, да/мся, даси/ся, да/сться; дамо/ся, дасте/ся, даду/ться; мин. ч. да/вся, дала/ся, дало/ся; наказ. сп. да/йся; док. 1) звичайно із запереч., розм. Дозволяти… … Український тлумачний словник
забирати — а/ю, а/єш, недок., забра/ти, беру/, бере/ш, док. 1) перех.Брати що небудь собі, із собою. || Схопивши, охопивши рукою (руками або яким небудь знаряддям), брати щось. || Витягати, висмоктувати з чого небудь. 2) перех. Вести, везти кого небудь із… … Український тлумачний словник
обзиватися — а/юся, а/єшся, недок., обізва/тися, ву/ся, ве/шся, док. 1) до кого, рідко кому, на що і без додатка. Відповідати на звертання, поклик і т. ін.; відзиватися, відгукуватися. || Звертатися до кого небудь з розмовою, запитанням і т. ін. || Промовляти … Український тлумачний словник